Марії 34 роки. Вона працює HR-фахівцем в глобальній компанії. Останні шість років її життя — мрія будь-якої кар’єристки. Уродженка Києва, Марія працювала в Варшаві та Відні. Тепер вона пакує валізи для переїзду в Сінгапур, де очолить HR-департамент місцевого підрозділу фірми. Компанія цінує Марію за унікальний досвід і самовідданість, а Марія компанію — за можливість розвиватися. Все добре, тільки через постійні переїзди побудувати міцні відносини з чоловіком у неї не виходить. «Складно знайти людину, яка погодиться їздити з тобою по всьому світу, — скаржиться вона. — А зупинитися, коли ти робиш кар’єру і прогресуєш, складно ».
Зменшити темпи та присвятити час собі Марія планує через декілька років. Принаймні, сподівається, що у неї вистачить мужності «осісти в тихій гавані». «Я розумію, що реалізуватися повністю можна тільки після народження дитини, — каже вона. — Як і те, що через п’ять-сім років мені це буде набагато складніше зробити ».
Шанс для Марії, як і для багатьох інших ділових жінок, націлених на кар’єру, — технологія відкладеного материнства. Її суть в тому, щоб заморозити яйцеклітини, коли репродуктивна система жінки знаходиться в оптимальній формі — як правило, до 37 років. Яйцеклітини зберігаються в репродуктивній клініці та чекають своєї години. Жінка повернеться туди через кілька років. Якщо на той час у неї не з’явиться партнер, вона може скористатися банком сперми для штучного запліднення.
Більш відомий і перевірений варіант — заморожування ембріона
Уже запліднена яйцеклітина поміщається в рідкий азот. В такому стані ембріон може зберігатися до 20 років. Після чого розморожується і переноситься в матку.
Марія пройшла ряд консультацій в клініках і перед від’їздом в Сінгапур збирається прийняти остаточне рішення.
Років десять назад ця технологія була революційною навіть в США і Західній Європі. Сьогодні пізнім материнством, що завоювавало популярність в розвинених країнах, зацікавилися і наші співвітчизниці.
“Молода українка вже не поспішає вискочити заміж під час навчання в інституті або відразу після нього”, — розповідає старший науковий співробітник Інституту соціології НАН України Наталія Лавриненко. “Вона копіює поведінку західної жінки, яка націлена на кар’єру і самореалізацію. І все частіше вибирає кар’єру”.
Що може керувати жінкою, яка в один прекрасний день вирішує відкласти народження дитини на п’ять-десять років? Невпевненість у завтрашньому дні й у своєму партнері? Найчастіше — саме соціальні перегони. «Ще трохи — і стану генеральним директором, ще рік-два — і моя компанія вийде на міжнародні ринки», — міркує вона. Жінка приміряє на себе чоловічий образ: успішний мисливець, здобувач; її поважають і бояться. Гроші, які вона заробляє, дозволяють відчувати себе молодою — зовні та внутрішньо. А матір’ю вона стане завтра і впевнена, що і тут у неї все вийде.
Такий підхід до материнства викликає питання у фахівців. «Не можна ставитися до дитини як до частини бізнес-плану свого життя, — категорична медичний директор Інституту репродуктивної медицини Віра Сіренко. — Технологія екстракорпорального запліднення була придумана для безплідних жінок, щоб подарувати їм радість материнства, а не для того, щоб жінка відкладала вагітність на кращі часи».
Однак сучасна ділова жінка мислить іншими критеріями. Якщо народження дитини для неї все ж частина бізнес-плану, то які ризики варто враховувати? Є три основні сценарії.
Сценарій перший
Їй більше 35, і вона ще не зустріла гідного партнера. Вона успішна і добре заробляє. Стосунки з чоловіками складаються за принципом «короткочасні, як опади». Вона боїться самотності, і один із способів його уникнути — народження дитини. Тільки ось проблема в тому, що на одному з етапів їй все ж знадобиться персонаж в штанях. Який вихід із ситуації? Вона може залучити донора. Мовою бізнесу це називається ситуативним партнерством. З цим допоможе будь-яка репродуктивна клініка: вибрати донора нітрохи не складніше, ніж модні туфлі або плазмовий телевізор в нову квартиру. Потрібен фізик-ядерник? Буде! Зеленоокий брюнет зрістом метр дев’яносто? Будь ласка. Як справжній бізнес-стратег, вона врахує всі ризики, складе угоду таким чином, щоб у ситуативного партнера не виникло ніяких претензій в майбутньому.
Які тут можуть бути підводні камені? Мине п’ять років, і вона зустріне того самого надійного чоловіка. А в репродуктивній клініці у неї заморожений ембріон від бодібілдера з двома вищими освітами. Відразу виникають питання: як до цього поставиться її новий супутник і чи захоче вона дати життя своїй «штучній» дитині?
Сценарій другий
Можна відкласти питання донора на час, якщо зважитися на заморожування яйцеклітини. На професійному сленгу репродуктологів це називається «залишити свій робочий матеріал». Ось тільки вони навряд чи підтримають ідею. Заморожування яйцеклітини можна порівняти з венчурними інвестиціями. «Технологія екстракорпорального запліднення відпрацьована роками, і все одно не всі жінки можуть завагітніти, — каже Віра Сіренко. — Технології з яйцеклітиною все ще піонерні. Дуже велика ймовірність, що нічого не вийде ». Заморожені яйцеклітини, як і безвідсотковий внесок, схильні до знецінення. «Наприклад, жінка зможе заморозити десять яйцеклітин після стимуляції яєчників. Через кілька років, після розморожування, тільки 40-60% з них будуть придатні до запліднення, — пояснює доктор Сіренко. — Скільки з них вдасться запліднити, невідомо нікому ».
Сценарій третій
У Вас є надійний партнер, і він згоден з Вашим рішенням відкласти вагітність на кілька років заради кар’єри. Але і цей варіант не дає 100% гарантії. Як і в бізнесі, де розлучення партнерів — часте явище, навіть найміцніші стосунки можуть впасти. Сьогодні улюблений і надійний, а через тиждень він уже ненависний і ніякого дитини ви від нього не хочете. Якими б передовими не були медичні технології, людські стосунки стоять на першому місці.
Припустимо, все технологічні перепони зняті, і на світ з’явився та сама відкладена дитина.
Переваги материнства в зрілому віці очевидні. «У жінки, яка вирішується стати матір’ю в 45 років — величезний багаж знань за спиною, — зазначає психолог Тетяна Груша. — Вона вже сформована особистість, яка може дати дитині набагато більше, ніж молода мама ».
Але є і ложка дьогтю. У випадку з пізньою вагітністю й— це велика різниця у віці між матір’ю і дитиною. Вона може складати й 40, і 50 років. «Фактично втрачається ціле покоління зі своєю культурою, цінностями. Навіть якщо жінка просунута і йде в ногу з часом, все одно буде виникати нерозуміння », — впевнена Груша.
У 2011 році в Україні на світ з’явилася Анна-Марія, яку назвали «українським репродуктивним дивом». На момент народження дівчинки її мамі було майже 66 років. Валентина Підвербна стала найстаршою матір’ю на пострадянському просторі. Що може дати п’ятирічній дитині 70-річна мама? Цим питанням задавалися не тільки скептики. Новонароджену відмовилися хрестити в чернігівській церкві.
Підвербна каже, що, народивши дочку, нарешті стала щасливою людиною. «Я не відчуваю себе старою. Дитина додає мені енергії. Є для кого жити », — сказала вона в інтерв’ю «Газеті по-українськи » взимку 2012-го.
У минулому році вчені Єльського університету провели дослідження, присвячене відкладеному материнству. Частка жінок, які вирішили народити дитину після 40, вірячи в могутність репродуктивної медицини, за останні п’ять років в США збільшилася у два рази. Але з огляду на, що клініки не дають і 50% гарантії успіху, відкладене материнство може виявитися одним з найбільш ризикованих бізнес-проектів ділової жінки.
