Ендокринне безпліддя

эндокринное бесплодие

За статистикою, ендокринне (гормональне) безпліддя складає близько 40% від усіх форм безпліддя. Захворювання викликане складними порушеннями в гормональній системі, що відповідають за менструальну функцію.

Як правило, у пацієнток після довгих років подружнього життя у зв’язку з відсутністю овуляції не настає бажана вагітність. Якщо мова йде про чоловіків, то при даній формі захворювання у них погіршується якість сперми.

Хвороба виникає внаслідок порушень гіпоталамо-гіпофізарної регуляції. Ендокринне безпліддя успішно лікується, якщо вчасно виявлені та скориговані порушення, що призвели до його виникнення. Після лікування пацієнтам необхідний довічний контроль рівня статевих гормонів.

Причини патології

До найбільш поширених причин ендокринного безпліддя варто віднести:

  • порушення овуляторної функції;
  • патології гіпофіза, гіпоталамуса, залоз статевої секреції, щитоподібної залози;
  • онкологію;
  • переважання в жіночому організмі чоловічих статевих гормонів;
  • полікістоз яєчників;
  • зайва вага;
  • спадковий фактор;
  • сильні маткові кровотечі;
  • гіперплазію наднирників;
  • вроджені патології статевих органів;
  • зниженні концентрації естрогену, прогестерону.

У разі, якщо у жінки переважають чоловічі гормони, вагітність не настає. При відсутності достатньої кількості жіночих статевих гормонів у жінок порушується функція ендометрію, внаслідок чого відбувається деформація маткових труб і плодове яйце не здатне до них прикріпитися. Вагітність не наступає зовсім, або настає, але через кілька тижнів переривається (відбувається викидень).

Також ендокринне безпліддя може виникнути внаслідок:

  • порушень функціювання гіпофіза, щитоподібної залози;
  • постійного стресу;
  • неповноцінного харчування;
  • малорухливого способу життя;
  • погану екологію;
  • полікістозу яєчників;
  • гіперпролактинемії (високі концентрації в організмі гормону пролактину);
  • хронічної патології внутрішніх статевих органів;
  • недостатньої кількості прогестерону, естрогену;
  • виснаження статевих залоз;
  • андреногенітального синдрому (вироблення великої кількості гормону андрогену).

Симптоматика

Визначити ендокринне безпліддя можна за:

  • аменореєю (повній відсутності місячних);
  • акне на тілі та обличчі;
  • рясними менструальними кровотечами;
  • супутніми захворюваннями (алопеція, гірсутизм);
  • патологічними виділеннями зі статевих шляхів;
  • поперековими болями, які віддають в область живота;
  • ожирінням.

Більшість жінок мають схожу симптоматику, тому визначити відсутність овуляції, що відповідає за вагітність, кваліфікованому фахівцю не складає труднощів. Якщо в процесі діагностики виявлено один або декілька з перерахованих симптомів, мова йде про гормональне безпліддя.

Щоб своєчасно виявити захворювання, жінкам рекомендується самостійно контролювати овуляторну функцію. Овуляція в нормі настає в середині менструального циклу. При систематичному її відсутності варто звертатися до гінеколога.

Як виявити захворювання

Тривожною ознакою є неможливість жінки завагітніти протягом 2-2,5 років за умов активного статевого життя. Пацієнтки також можуть звертатися до гінеколога зі скаргами на:

  • кров’янисті виділення зі статевих органів;
  • сильні болі під час місячних;
  • порушення менструального циклу;
  • наявність кров’яних згустків.

Під час звернень до лікаря зі скаргами на вище зазначені ознаки зазвичай і встановлюється діагноз ендокринне безпліддя.

Спочатку потрібна консультація фахівця. Комплексний гінекологічний огляд дозволить встановити причину, яка ускладнює процес запліднення. Лікарем проводиться гінекологічний огляд, під час якого пацієнткам ставляться питання про тривалість, регулярність менструації, наявність вагітностей, частоту статевих актів, методи контрацепції, раніше проведені хірургічних втручання, аборти. Далі пацієнт направляється в лабораторію для здачі аналізів на рівень статевих гормонів і гормонів щитоподібної залози.

Додатково можуть призначатися: УЗД органів малого таза, наднирників, щитоподібної залози.

Паралельно в уролога обстежується партнер. Чоловік направляється на аналіз щитоподібної залози, статевих гормонів, спермограми.

Важливо! Постійна відсутність овуляції у жінок — перша ознака ендокринного безпліддя.

Лікування ендокринної безплідності

Лікування складається з декількох стадій. Перший етап включає усунення причин, що провокують хворобу. У процесі терапії коригується гормональний фон, знижується рівень глюкози в крові, усувається зайва вага, при наявності видаляються пухлини.

Важливість другого етапу полягає в стимуляції статевих гормонів. Як правило, призначаються препарати.

Якщо після двох етапів лікування вагітність не настає, жінці пропонується екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ), при якому під час хірургічного втручання запліднені лабораторним шляхом ембріони переносять в порожнину матки. Даний метод не з дешевих, але шанси завагітніти та народити дитину становлять близько 50-55%.

Таким чином, контроль стану здоров’я, періодичні профілактичні огляди, своєчасна діагностика і лікування, допоможуть уникнути ускладнень із зачаттям і вирішать проблему безпліддя.