Попри те, що сьогодні складно знайти людину, яка не знає що таке ЕКЗ, багато хто продовжує ставитися до процедури ЕКЗ і дітей, які з’явилися на світ в результаті з деякою насторогою та упередженням. Одні кажуть, що вагітність, що наступила за допомогою екстракорпорального запліднення, відрізняється від звичайної, інші, що ЕКЗ-діти теж мають свої особливості та найбільш палкі дискусії присвячені питанню, як спосіб зачаття в майбутньому відбивається на репродуктивній функції ЕКЗ-дітей? Ми вирішили розібратися в ситуації та внести ясність, відповівши на найактуальніші питання!
ЕКЗ-вагітність від вагітності природним шляхом відрізняється лише способом зачаття і потребою підтримувальної гормональної терапії, яку призначають для того, щоб ембріон імплантувався в порожнину матки. Тому, як правило, перший триместр жінка спостерігається в клініці репродукції, а після проходження першого скринінгу встає на облік в жіночу консультацію за місцем проживання.
Члени європейської асоціації репродукції людини й ембріології, на підставі багаторічних спостережень прийшли до висновку, що процедура екстракорпорального запліднення не збільшує ризик появи на світ дитини з вадами розвитку. Більш того, ЕКЗ часто проводять за медичними показниками, наприклад, якщо в сім’ї майбутніх батьків є родичі зі спадковими генетичними захворюваннями. Завдяки сучасним технологіям і передімплантаційній підготовці ембріолог має можливість відібрати для підсаджування тільки здорові ембріони. Безумовно, це не зводить ризик народження малюка з генетичними відхиленнями до нуля і не скасовує необхідність планової пренатальної діагностики під час вагітності.
І цей факт не більше, ніж вигадка. Розумові здібності будь-якої дитини залежать від ряду факторів, серед яких генетичні дані, успадковані від батьків, виховання і навколишнє середовище. Навряд чи хтось сперечатиметься з тим, що навіть рідні сестри можуть сильно відрізнятися один від одного за здібностями, талантам, а також за станом здоров’я. Таким чином, спосіб зачаття аж ніяк не впливає ні на здоров’я, на розвиток дитини.
Цій темі завжди викликала найбільший інтерес, але час вирішив всі питання. Луїза Браун, перша ЕКЗ-дитина народилася 25 липня 1978 року в Великобританії. Її мама через непрохідність маткових труб не могла завагітніти довгих 9 років і тільки завдяки результатам дослідницької роботи видатного ембріолога Роберта Едвардса і гінеколога Патріка Степто змогла народити генетично рідну дитину. Ця подія справді стало історичною, адже до цього понад 600 пересаджувань різним жінкам були безуспішними. Після цього, в 1980 році успіху вдалося домогтися вченим Австралії, де народився перший ЕКЗ-хлопчик, а в 1981 році в США народилася Елізабет Карр.
На сьогодні, Луїза Браун щаслива мама двох синів, які були зачаті природним способом. Її сестрі Наталі, яка також була зачата за допомогою ЕКЗ, допомога репродуктологів теж не знадобилася. А у 2010 році американка Елізабет Карр також стала мамою без використання репродуктивних технологій.
Також ряд досліджень, присвячених оцінці фізичного і статевого розвитку ЕКЗ-дітей в різних вікових групах до 12 років, не виявили відмінностей в порівнянні з їхніми однолітками. Особлива увага приділялася потенційної здатності до зачаття (фертильності) хлопчиків і дівчаток у віці від 8 до 14 років. В результаті гормональний статус дітей в обох групах не виявив відхилень. Це означає, що зачаття за допомогою ЕКЗ не може бути причиною безпліддя.
