04107, Украина, г. Киев, ул. Баггоутовская, 1, Пн-Сб: 08:00 — 16:00, Вт: 08:00 — 20:00, Вс: выходной

(044) 503 07 59
(098) 503 07 59
(066) 503 07 59

Суд за ненароджену дитину

 

Право не народитися

  • Вищий апеляційний суд Франції визнав право дитини не бути народженою. Діти, що народилися інвалідами, мають право на компенсацію, якщо їхні матері не були поінформовані про вади розвитку плоду.
  • У «справі Перрюша» розумово відсталому хлопчику була присуджена компенсація на тій підставі, що його мати не зробила аборт.
  • Лікарі побоюються судових позовів і будуть рекомендувати аборт при найменшому натяку на якусь уроджену ваду. (Ваше здоров’я, 21 вересня 2001 року)

Однак неповна юридична визначеність долі ембріонів здатна викликати багато не завжди радісних наслідків. Свідчення тому – публікація в газеті «Иерусалимские вести» (9.9.1995). Стаття називається «Нахмані проти Нахмані».

В Ізраїлі винесено рішення у справі, в якій юридичні аспекти тісно переплітаються з особистими, філософські – з етичними.

Історія цієї судової справи почалася ще в 1990 році, коли молода жінка зрозуміла, що не може завагітніти. Але це була ще не вся біда. Незабаром виявилося, що вона хвора, і їй зробили операцію по видаленню матки. Та все ж, молоде подружжя не втрачало надії мати дитину. Запліднення можна було зробити шляхом пересадження заплідненої яйцеклітини в матку жінки-донора, яка б погодилася народити для пари дитину. В Ізраїлі поки не дозволяється “здавати матку в оренду”, але це можна було б зробити в Америці. Щоправда, там це коштує сто тисяч доларів. Подружжя не впало у відчай. Вони відкрили ресторанчик. У маленькому містечку, де вони жили, всі знали, що сім’я потребує допомоги і ресторан завжди був повним.

Але стосунки між чоловіком і жінкою почали псуватися. Він покинув її і незабаром одружився з іншою. У новому шлюбі у нього народилася дівчинка і ще очікується друга дитина.

У 1990 році у першої дружини були заморожені 11 запліднених яйцеклітин. У такому стані вони можуть зберігатись вічно. Покинута чоловіком, пані Нахмані знаходить жінку-донора і звертається до лікарні. Але пан Нахмані категорично проти: “Я не хочу, щоб народилася дитина, яка буде виховуватися без мене.”, — каже він. Тим часом жінка подає до суду — суд за дитину. Доводи позивачки: запліднена яйцеклітина — це зародок. Якщо він був би в моєму тілі, міг би відповідач вимагати, щоб я знищила плід. Плід знаходиться поза моїм тілом, але він існує. Відповідач добровільно дав своє сім’я і разом зі мною боровся за те, щоб було здійснено запліднення.

Доводи відповідача: якби зародок знаходився в тілі матері, я не мав би права примусити її зробити аборт. Але мова йде не про ембріон в тілі матері, а про запліднену яйцеклітину у склі. Ніхто не змусить мене стати батьком дитини, якщо я цього не хочу. А я не хочу, щоб десь без мене росла моя дитина позбавлена батька.

Спочатку суд виніс рішення на користь позивачки, але потім Верховний суд переглянув справу і виніс остаточне рішення у справі Нахмані проти Нахмані. Воно звучить так:

  1. На даній стадії запліднена яйцеклітина — це ще не живий плід, про збереження життя якого слід говорити.
  2. Принцип рівноправності між чоловіком та жінкою не допускає ситуації, при якій жінка може зробити чоловіка батьком дитини проти його волі.

Багато вчених вважає це рішення суду цілком справедливим, бо запліднена яйцеклітина — це не особистість і її можна використовувати в наукових цілях. Але чомусь жаль саме цю жінку, яка втратила майже все: здоров’я, сім’ю і свою надію, а не її процвітаючого, нібито ображеного, “дискримінованого” щасливчика-чоловіка. Але закони суспільства і закони серця далеко не завжди збігаються. Прикладом тому — подвижницька діяльність італійського доктора Северино Антинорі, до якого зі своєю останньою надією звертаються жінки вельми “бальзаківського” віку. І знаходять у нього те, що за законами природи здається просто неможливим.

Доктор Антинорі говорить: “Перш за все, кожна жінка має право бути матір’ю. А по-друге, у нашому світі і так повно сиріт, адже ніхто з нас не може пророкувати майбутнє.”

Дуже важливо зрозуміти, що знайдені в такий “оригінальний” спосіб діти абсолютно бажані, улюблені і з’являються в цьому житті в люблячому оточенні.

Слідом за теоретичним обгрунтуванням своєї правоти доктор Антинорі взявся за “переписування” глав з книги Гіннеса. Титул найстаршої породіллі ще нещодавно належав італійці Ліліан Кантадорі. Але у 1994 році цей рекорд побила Розанна делла Корте. Їй 62 роки. Вона народила міцного малюка, хоча вже не могла бути матір’ю — її організм вже давно перестав виробляти яйцеклітини. Батьки назвали сина Ріккардо на честь первістка, який загинув три роки тому в автокатастрофі.  

1+1=3. Біотехнологія запліднення ін вітро (одна з методик ДРТ)., Ф. В. Дахно. — К.: Світ Успіху, 2014.